Довгоочікуваний альбом The Killers «Wonderful Wonderful» (переклад – «Чудовий Дивосвіт») став п’ятою студійною роботою групи. Довгоочікуваний, тому що після виходу збурив слухачів дебютного альбому «Hot Fuzz» (2004), а потім неймовірно сильного і комерційно успішного «sam’s Town» (2006), група не випускала нічого настільки ж чіпляється. «Day & Age» (2008) вийшов вельми посереднім. А «Battle Born» (2012) був лише невеликим сплеском перед 5-літнім затишшям.

Новий альбом The Killers вийшов 22.09.2017. Про те, що група, а точніше Брендон Флауерс і Дейв Кюнинг, приступили до роботи над п’ятим повноцінним альбомом, було оголошено ще навесні 2015-го.

Приблизно через півроку увесь оригінальний склад колективу зібрався разом для запису платівки. Але по суті творцем її є Флауерс: більшість пісень в «Wonderful Wonderful» засновані на спогадах Брендона з його юнацтва та переживаннях з сімейного життя. І лише для «Have All the Songs Been Written?» ідею подав один з кумирів Флауэрса – лідер U2 Боно (хоча цей трек теж про особисте).

The Killers 2017 – Wonderful чи так собі?

На перший погляд, у новому альбомі значно менше надриву і оголеного нерва, до якого звикли шанувальники творчості The Killers. Але це тільки на перший погляд.

Прослухавши альбом «Wonderful Wonderful» кілька разів, розумієш, що і надрив, і щирість, і оголений нерв залишилися, просто, змінилася форма їх вираження – вона стала більш виваженою і, не те щоб філософської, скоріше більш стриманою в прояві.

Не міг бути зовсім вже відстороненим і спокійним альбом, де однією з основних ліній є опис Брендоном Флауерсом своїх почуттів, переживань і вирази безумовної та повної підтримки своєї дружини, яка страждає від посттравматичних розладів і затяжної депресії. Настільки особистим і особливим, напевно, був у свій час «Everybody Hurts» у R. E. M.

До речі, черепашка на потрісканої землі, зображена на обкладинці альбомі – не що інше, як символ надії на порятунок, тому що в ній чути, нехай і далекий, але все ж таки океан.

Альбом The Killers «Wonderful Wonderful» – щирість, драйв і романтика в одному флаконі

The Killers – одна з тих груп, описувати музику яку так само важко, як пояснювати сліпому що таке веселка. Але все ж ми спробуємо.

Титульний «Wonderful Wonderful» звучить похмуро, зловісно, глибоко, драматично, космічно… відповідні епітети в цьому випадку можна підбирати нескінченно. Музично виразно простежується вплив U2. Можливо, в цьому треку Флауерс і команда навіть трохи переплюнули своїх ірландських кумирів.

«The Man» – це денс-рок-історія про 20-річному Флауэрсе і за сумісництвом одна з найбільш «причепливі» пісень альбому The Killers «Wonderful Wonderful» (не дарма ж вона є провідним синглом в ньому).

«Rut» і «Life To Come» вийшли досить середненькими за звучанням. При цьому лірика в цих треках дуже серйозна – обидва вони присвячені дружині Флауэрса: перший стосується її боротьби з депресією, а другий розповідає про безмежному бажанні Брендона бути для неї надійною опорою в житті.

«Run For Cover» – чітко виділяється на тлі решти матеріалу своєю динамікою і звучанням трек, в якому можна вловити недвозначні натяки на поточний стан політичних справ в США. Ця пісня повинна була увійти ще в «Day & Age», тому при її прослуховуванні і здається, що слухаєш The Killers 2006-2008 років розливу.

«Tyson vs. Douglas» – динамічні спогади про враження 8-річного Флауэрса від поєдинку між згаданими в назві пісні боксерами, несподіваний результат якого похитнув віру хлопчика в обожествляемого кумира.

«Some Kind Of Love» – химерна медитативна романтика, в якій використовується старенький семпл Брайана Іно з пісні «An Ending (Ascent)». Ще один вдалий хід, який показує наскільки різними можуть бути The Killers.

У «Out Of My Mind» виразно чутні синтезаторні мотиви 80-х, під які Брендон зізнається дружині в любові і просить вибачення за «шорсткості» у їх відносинах.

«The Calling» – ще одне повернення до витоків, вступом до якого є (чомусь) біблійні витримки, зачитані актором Вуді Харрельсоном. Неохайна манера гри на гітарі, натхнений манірний вокал і синтетика в стилі Depeche Mode роблять цей трек одним з найсильніших/стильних в альбомі The Killers «Wonderful Wonderful».

У «Have All the Songs Been Written» увазі слухача знову представлені глибокі особисті переживання Флауэрса. Ще одна чудова пісня, яка підтверджує, що сумні The Killers теж дуже гарні.

Тим, кому дістанеться версія альбому The Killers «Wonderful Wonderful» Deluxe edition, пощастить послухати одну з кращих балад групи – просочену щирістю «Money On Straight», а також два непоганих реміксу на і без того чудову «The Man».

Час підбивати підсумки

Альбом «Wonderful Wonderful» – сміливий і водночас щирий. У ньому все збалансовано. Так, ні в повній мірі того драйву, якого багато хто чекав. В той же час це відміну від попередніх робіт гурту ніби відкриває нову сторінку в історії The Killers – помітно подорослішали.

Деякі його треки цілком можна віднести якщо не до кращим рок-пісень, то вже точно до заслуговує бути доданими до розділу домашньої фонотеки «Альтернатива/Інді».

І ще один момент – у цьому альбомі можна помітити істотний вплив кумирів Флауэрса: U2, Брайана Іно і Спрінгстіна. У той же час присутній своє, притаманне The Killers, звучання і мелодика. Саме цей синтез мелодійності і глибоко особистих переживань Брендона Флауэрса робить альбом особливим і виводить The Killers за значимістю на почесне місце серед американських рокерів хвилі 2000-х.

Підсумкова оцінка альбому The Killers «Wonderful Wonderful» – «Чудово Чудово» (а хіба могло бути інакше з такою-то назвою?).

<