The Raconteurs – «нова група старих друзів»

0
1

За всіма ознаками The Raconteurs могла отримати звання супергрупи, якби самі учасники не відмовлялися від цієї назви. Вони жартівливо позначають свій колектив «нової групою старих друзів».

Спонуканням до створення цієї групи стала пробна запис тоді ще нікому не відомої пісні «Steady As She Goes». Сьогодні ця композиція – найзнаменитіша в творчій скарбничці The Raconteurs.

Перша історія «оповідачів»

2005 рік. Літо. Спека. Горище в одному з будинків американського південного міста Нешвілл. Саме тут з’явився майбутній шедевр The Raconteurs «Steady As She Goes». Склали пісню популярний сольний виконавець Брендан Бенсон і «половинка» The White Stripes – Джек Уайт, які вже давно товаришували, але все якось не перетиналися в полі своєї загальної професійної діяльності, тобто на сцені.

Композиція настільки сподобалася приятелям, що вони вирішили записати її на студії за участю ще двох музикантів: бас-гітариста Джека Лоуренса і ударника Патріка Кілера з групи The Greenhornes.

Назва The Raconteurs повністю характеризує стиль і манеру виконання групи. Це французьке слово дослівно означає «оповідачі». Кожна пісня музикантів – від «Broken boy soldier» до «Carolina Drama» – окрема історія. Сумна, кумедна, гнітюча або нарочито-гротескна.

А ось в Австралії «оповідачі» сталі «саботажниками». Під час гастролей по батьківщині кенгуру і вомбатів виявилося, що тут є власні виконавці з такою ж назвою. Група The Raconteurs намагалася викупити назва у австралійців, але колективи не зійшлися на конкретній сумі.

В результаті для виступів та реалізації записів на цьому континенті Уайт і компанія взяли назву The Saboteurs.

Успіх з першого альбому

Всього через рік після заснування групи – у 2006-му – виходить перший альбом The Raconteurs «Broken Boy Soldiers».

Успіх релізу дебютної платівки перевершив всі очікування. Вона зайняла досить вигідні місця в англомовних музичних чартах (2-е – у британському, і 7-е – в американському). А журнал Mojo назвав його найкращим альбомом 2006 року.

В наступному році платівка The Raconteurs «Broken Boy Soldiers» продовжила збирати «вершки». Вона була номінована на дві премії Греммі: кращі рок-альбом і рок-вокал.

Лонгплей The Raconteurs «Broken Boy Soldiers» вийшов різноманітним. Позначився вплив хедлайнерів музичної сцени: Джека Уайта і Брендана Бенсона. У ньому немає навіть близько схожих композицій: кожна – неповторне поєднання потужного вокалу, висококласного звуку і продуманого тексту.

Головний хіт і девіз групи

Хороший музикант від посереднього відрізняється не тільки якісною грою, але і чуттям потенційних шедеврів. Те ж саме стосується і учасників групи The Raconteurs. Помістити безперечний хіт The Raconteurs «Steady As She Goes» початок дебютного альбому – банальний, але в той же час виграшний хід.

Звичайно ж, від Джека Уайта чекаєш чогось більш вигадливого. Але в тій ситуації все було передбачувано: пісня The Raconteurs «Steady As She Goes» зайняла 1-е місце в чарті американського Billboard. З тих пір морська ідіома «Так тримати!» (переклад «Steady As She Goes») стала музичним девізом групи.

По популярності трек The Raconteurs «Steady As She Goes» порівнюють з рок-хітом The White Stripes «Seven Nation Army».

Після її виходу різні виконавці кинулися записувати кавер-версії. Найвідомішими стали кавер ска-панк групи Voodoo Glow Skulls і ремікс електро-рок колективу Does It Offend You, Yeah?.

Останній (на сьогоднішній день) альбом

Реліз другого альбому The Raconteurs «Consoler of the Lonely» (2008) став сюрпризом: учасники не анонсували запис заздалегідь.

В цей раз успіх знову переслідує «нову групу старих друзів»: платівка The Raconteurs «Consoler of the Lonely» зайняла 4-ю рядок у списку півста кращих альбомів «нульових» за версією журналу Glide Magazine.

У фінальному (на поточний момент) альбомі The Raconteurs «Consoler of the Lonely» відчувається більший вплив Джека Уайта.

Різко змінюються уривчасті ритми, отбиваемые ударними, мирно «уживаються» з перекрученими примочками (місцями практично надрывающимися) гітарними рифами, зрідка присоединяющимися клавішами, духовими інструментами і навіть скрипкою, а також знайомим харизматичним фальцетом Джека. Лише в деяких композиціях платівки The Raconteurs «Consoler of the Lonely» («Many Shades of Black», «Old Enough», «Rich Kid Blues») Брендан Бенсон «перетягує ковдру» на себе.

Але співпраця з Уайтом не пройшло марно для Бенсона. У тих піснях альбому The Raconteurs «Consoler of the Lonely», де відчувається його рука, видно догляд музиканта від звичних для нього стилів: у них прослизають блюзові ноти та джазові фортепіанні партії.

До того ж, як це і раніше виходило у Джека Уайта в The White Stripes, кістяк практично кожної пісні The Raconteurs укладені короткі повторювані, але дуже запам’ятовуються і оригінальні мотиви, які ще довго продовжують грати в мозку того, хто їх прослухав. Не знаю, як ви, але я Уайта саме за це завжди і цінував.

На жаль, з 2008 року група The Raconteurs призупинила творчу діяльність. Фанати 2 роки безуспішно чекали нових релізів колективу, поки в одному з інтерв’ю Брендан Бенсон не заявив, що учасники зайняті іншими проектами.

Зокрема, Джек Уайт записав кілька альбомів у складі групи The Dead Weather, куди разом з ним перекочував Джек Лоуренс, а також випустив дві сольні платівки «Blunderbuss» (2012) та «Lazaretoo» (2014).

Бенсон ж повернувся до звичної для нього кар’єрі сольного музиканта і після постановки «Оповідачів» на паузу випустив три альбоми.

Єдине, що радує – лідери групи не заперечують, що можуть повернутися в складі The Raconteurs з новим релізом в майбутньому, щоправда, в зовсім невизначеному.

<

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here