Рецензія на EP «Пацифістський чай» групи «Сірий кіт»

0
1

Почати знайомство читачів RockHit.ru з творчістю групи «Сірий кіт» хочу з вказівки на той факт, що це молода російська рок-група.

Деяким цього може бути достатньо, щоб не читати статтю далі. Бо нас читають не тільки в Росії, але і в Україні, Грузії, Литві, Латвії та ще кількох країнах, у яких останнім часом вимушено виявилася алергія на все, що має російське походження.

Поспішаю вас запевнити в тому, що на цю групу алергії бути ні в кого не може, оскільки їх музика як раз таки дуже актуальна в ситуації між зовсім недавно були у дружніх стосунках країнами.

Свою музику учасники групи називають «пацифістський рок», що цілком влучно описує її зміст і смислове навантаження. За словами лідера гурту Сергія Гаріфулліна, сприйняти їх творчість зможе кожен, хто не боїться дивитися правді в очі.

Реліз дебютного EP «Сірого кита» під назвою «Пацифістський чай», про враження від прослуховування якого я зараз розповім, відбувся 7 листопада 2016 року.

Який «Пацифістський чай» на смак

За словами молодих музикантів «Пацифістський чай» – це не що інше, як символ миру, міфічний напій, одного ковтка якого повинно вистачити для усвідомлення того, що не обов’язково руйнувати все навколо себе. Що «дикий захід і спокійний схід» цілком можуть жити в світі. Що сила роду людського – в єднанні.

В цьому треку, який EP йде під №1, група «Сірий кіт» описує красиву мрію про те, що навколо нарешті припиниться війна і настане вічна епоха мирного неба над головою.

Але чи варто сподіватися на те, що всі проблеми вирішить чарівний «пацифістський чай»? Адже його рецепту не існує.

І тим не менш роздобути цей напій може кожен – в глибині своєї свідомості або душі (у кого як). Питання тільки в тому, чи вистачить у людей сміливості і, головне, бажання для цього?

Що стосується музичної складової, то тут все теж на рівні: цепляющие в самому початку клавішні перебори доповнюються ненав’язливо грає на тлі гітарою, ритмічним різноманітністю звуків ударної установки і, головне, ідеально вписується ніжним, можливо, дещо наївним вокалом Сергія Гаріфулліна.

Приспів в треку записаний за участю дитячого хору, що досить символічно – про кого як не про дітей потрібно згадати, щоб знайти в собі сили зробити ковток «пацифістського чаю»?

Другий трек «За межі зірок» присвячений всім, хто займається або займався вельми небезпечним, але дуже важливим видом діяльності – підкорення космічного простору.

В пісні розповідається про те, як екіпаж МКС вирішує здійснити «космічний втеча» і повідомляє на Землю: «Летимо назавжди». В керованому автопілотом кораблі знаходиться всього дві людини, які незважаючи на закінчуються запаси води і кисню, продовжують спостерігати за нескінченністю космосу за склом ілюмінатора і вірять, що будуть «жити завжди».

Якщо слухати пісню в темряві або хоча б з закритими очима, вся ця історія сама собою представляється в уяві і не встигаєш помітити, як і ти сам вже прагнеш «за межі зірок», залишаючи позаду всі земні проблеми, важливість яких ми так вперто намагаємося перебільшувати.

І все це завдяки тому, що група «Сірий кіт» має своє власне фірмове звучання, яке дозволяє з головою занурюватися в атмосферу кожної з пісень, що входять у EP «Пацифістський чай».

Трек, назва якого повторює найменування групи, оповідає сумну історію про сірому киті, який пережив ядерну війну, волає про допомогу. Але його ніхто не чує і від почуття безвиході від здається і вмирає.

Сірий кит в даному випадку є алегорією. В ньому можна побачити людину, яка виявляється в самоті, тому що його ніхто не може зрозуміти. Правда, не ознайомившись з поясненнями змісту пісні від учасників групи, я б навряд чи сам дійшов до закладеного в ній сенсу.

У цій композиції зі звуком також все в повному порядку. Гітарні рифи на тлі приспівів цієї та попередньої пісні звучать одночасно важко і повітряно легко. Також варто відзначити вдалий вибір звучання синтезаторних партій.

Трек «Шлях наркомана» – це спроба привернути увагу до проблеми масового вживання наркотиків, ігнорування якої виливається в річки материнських сліз і мільйони покалічених доль.

Пісня побудована у вигляді сповіді хлопця, який розповідає, як він став наркоманом, і просить вибачення у матері за це.

Музична складова треку більш легка, у порівнянні з трьома іншими EP «Пацифістський чай». Важкі рифи змінилися фанковим гітарним ритмом на тлі і присутнім на протязі всієї пісні гітарним соло. Хоча хто сказав, що зміни – це погано?

Загальне враження від прослуховування «Пацифістського чаю»

Так вже склалося, що пропаганда миру у всьому світі стає популярною в суспільстві хвилеподібно. І по-моєму у групи «Сірий кіт» є всі шанси на підняття нової хвилі.

Особисто я успішно налаштувався на неї і за кілька днів до написання цієї статті встиг практично на пам’ять вивчити перші три пісні – вони запали мені в душу надовго.

А ось четвертий трек «Шлях наркомана» залишився для мене трохи осторонь – начебто і тема в ньому піднімається важлива, але от якось в загальну картину він не вписується. На місці учасників групи я б не включав його до складу розглянутого EP.

Але оскільки ми оцінюємо все в сукупності, то підсумкова оцінка EP «Пацифістський чай» від RockHit.ru – 7,5 з 10, що дуже навіть непогано для тільки починає свій творчий шлях групи.

Вважаю, у «Сірого кита» є всі необхідні передумови для того, щоб з часом стати культовою групою, донести свої пацифістські ідеї до багатомільйонної армії фанатів і домогтися їх розповсюдження по всій земній кулі.

Кілька слів про історію групи «Сірий кіт»

Днем народження групи її засновники (Сергій Гарифуллин і Володимир Олейников) вважають 13 вересня 2014 року.

Як зазначають самі музиканти, спочатку група створювалась з метою «записати альбом і стати зірками», як зазвичай і буває у мріють про визнання початківців рокерів.

Через два з гаком роки реалії внесли корективи в цілі групи «Сірий кіт» і тепер вони звучать як «записати пісні, за кожну сходинку, за кожну ноту яких буде не соромно, записати пісні, які будуть мати сенс».

Незважаючи на те, що Сергій Гарифуллин є випускником військового училища, тема для творчості групи була обрана зовсім протилежна його утворення.

Хлопці вирішили, що не хочуть писати пісні на банальні, побиті теми, що за основу треба взяти донесення до своїх майбутніх слухачів чогось дійсно важливого. А що може бути важливіше, ніж мир у всьому світі?

Так і був винайдений новий піджанр рок-музики – пацифістський рок.

За фактом ж творчість «Сірого кита» можна віднести до альтернативного або до інді-року, куди прийнято визначати все, що не вписується в більш жорстко певні жанрові рамки.

Самі музиканти слухають досить різноманітну музику, але, як вони самі визнають, особливий вплив на них справила творчість групи «Кіно», касети з якою вони до дірок заслуховували в 90-х.

Чому «Сірий кіт»?

У свій час мені, так само, як і вам, закономірно стало цікаво, звідки взялася назва гурту – «Сірий кіт».

Учасники колективу називають кілька причин. Це і жаргонная версія імені Сергій – «Сірий». І приклад гурту Papa Roach, назва якої утворилося шляхом переробки назви комахи («тарган» – «cockroach» на англ.).

Але саму жирну крапку у виборі назви групи поставила випадково попалася на очі музикантів стаття у Вікіпедії про одних з самих древніх ссавців – про сірих китів, які в даний момент занесені в Червону книгу як вимираючого виду.

Таким чином учасники групи не просто вибрали цікаву назву, але і спробували звернути увагу громадськості на проблему вимирання сірих китів.

Про плани групи на майбутнє

На даному етапі гурт «Сірий кіт» вже встигла виступити в кількох містах Росії в підтримку свого EP «Пацифістський чай» і буде продовжувати в тому ж дусі протягом грудня.

В кінці січня 2017-го хлопці планують випустити кліп «Пацифістський чай» на однойменну пісню.

На березень місяць запланований вихід синглу «Місячний заєць», а незабаром після нього повинен бути опублікований перший студійний альбом «Летимо на Марс», тема якого буде логічним продовженням «Пацифістського чаю» – необхідність поступового ядерного роззброєння.

Грандіозних планів у вигляді світових турне групи «Сірий кіт» поки що немає. Але хлопці не виключають, що після запису повноцінного альбому, відвідають з концертами не лише Росії, але й інших країн, в яких їх захочуть бачити і чути.

З цього приводу учасникам «Сірого кита» хочу повідомити: в Україні кілька фанатів у вас вже є (як мінімум – автор цієї статті) і, незважаючи на склалася між нашими країнами ситуацію, ми з нетерпінням чекаємо ваших гастролей по наших містах. Думаю, багато хто погодиться, що пацифістський рок – саме те, що нам всім зараз потрібно!

<

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here